облігаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
облігаційний — [обл ігац’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
банк інвестиційний — посередник між корпорацією емітентом нових цінних паперів і інвестором. Купує безпосередньо у корпорації новий випуск акцій і облігацій. Виступає гарантом організації і розміщення нового випуску цінних паперів … Глосарій термінів фондового ринку
капітал — у, ч. 1) Сукупність коштів (майно, гроші, нерухомість), що приносять прибуток. •• Авансо/ваний капіта/л грошовий капітал, признач. для придбання основних засобів, які можуть у майбутньому забезпечити прибуток. Акти/вний капіта/л капітал, вільний… … Український тлумачний словник
зал — у, ч. 1) Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін. || Про людей, що є в залі. •• Зал а/кцій бірж. операційний зал фондової біржі, в якому здійснюються операції виключно з акціями. Зал обліга/цій бірж. операційний зал… … Український тлумачний словник
кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… … Український тлумачний словник
ставка — и, ж. 1) іст. Старовинна російська назва похідного намету, що його ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою. 2) військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. 3) військ. Орган… … Український тлумачний словник
банк — I у, ч. 1) Кредитно фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ••… … Український тлумачний словник
податок — тку, ч. Встановлюваний державою обов язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети. •• Адвало/рний пода/ток платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості… … Український тлумачний словник
бонд — а, ч., фін. 1) Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов язується сплатити власникові зазначену суму в певний термін у майбутньому або регулярно сплачувати проценти. 2) Гарантія, застава. 3) Розписка, боргове зобов язання. ••… … Український тлумачний словник