облігаційний

облігаційний
-а, -е.
Прикм. до облігація.
••

Облігаці́йний контра́кт — додатковий документ, який супроводжує випуск облігацій і визначає права, привілеї і обмеження для їх власників.

Облігаці́йний сертифіка́т — документ, який підтверджує заборгованість компанії власнику облігацій.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "облігаційний" в других словарях:

  • облігаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • облігаційний — [обл ігац’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • банк інвестиційний — посередник між корпорацією емітентом нових цінних паперів і інвестором. Купує безпосередньо у корпорації новий випуск акцій і облігацій. Виступає гарантом організації і розміщення нового випуску цінних паперів …   Глосарій термінів фондового ринку

  • капітал — у, ч. 1) Сукупність коштів (майно, гроші, нерухомість), що приносять прибуток. •• Авансо/ваний капіта/л грошовий капітал, признач. для придбання основних засобів, які можуть у майбутньому забезпечити прибуток. Акти/вний капіта/л капітал, вільний… …   Український тлумачний словник

  • зал — у, ч. 1) Велике приміщення для багатолюдних зборів, засідань, занять і т. ін. || Про людей, що є в залі. •• Зал а/кцій бірж. операційний зал фондової біржі, в якому здійснюються операції виключно з акціями. Зал обліга/цій бірж. операційний зал… …   Український тлумачний словник

  • кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… …   Український тлумачний словник

  • ставка — и, ж. 1) іст. Старовинна російська назва похідного намету, що його ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою. 2) військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. 3) військ. Орган… …   Український тлумачний словник

  • банк — I у, ч. 1) Кредитно фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ••… …   Український тлумачний словник

  • податок — тку, ч. Встановлюваний державою обов язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети. •• Адвало/рний пода/ток платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості… …   Український тлумачний словник

  • бонд — а, ч., фін. 1) Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов язується сплатити власникові зазначену суму в певний термін у майбутньому або регулярно сплачувати проценти. 2) Гарантія, застава. 3) Розписка, боргове зобов язання. ••… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»